-
1 кӧз
1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.4. вічко джерела К.5. козир, світка СМ, Г, К.6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах. -
2 глаз
око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].* * *о́коглаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й
в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти
в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́
в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти
куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]
с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]
с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́
смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися
-
3 sight
1. n1) зірlong sight — а) далекозорість; б) перен. далекоглядність
short sight — а) короткозорість; б) перен. недалекоглядність
2) видto know smb. by sight — знати когось в обличчя
to lose sight of — а) упустити з очей; б) забути
3) погляд; думка; точка зоруdo what is right in your own sight — робіть так, як ви вважаєте правильним
4) швидкий погляд5) поле зору6) краєвид, гарне видовищеthis lake is one of the sights of the country — це озеро — одно з найкращих місць країни
7) pl визначні місця8) розм. сміховинне (непринадне) видовище9) розм. безліч; купа10) розм. зіниця11) розм. окуляри12) військ. приціл13) топ. візир14) гірн. маркшейдерський знак15) топ. візуванняsight adjustment (setting) — військ. установка прицілу
sight bill (draft) — тратта, термінова для пред'явлення
sight reach — військ. прицільна дальність
to translate (to play music) at sight — перекладати (грати) з аркуша; б) зразу ж, тут же, без зволікань
a sight for sore eyes — а) бажаний гість; б) приємне видовище
out of sight out of mind — як з очей, так і з думки
2. v1) побачити, виявити2) спостерігати3) військ. наводити, прицілюватися4) топ. візувати* * *I [sait] n1) зірlong sight — далекозорість; далекоглядність
2) вигляд3) ( швидкий) погляд; перший погляд ( first sight)at sight — з листа; відразу ж; кoм. по пред'явленні
at first sight — з першого погляду; на перший погляд
4) погляд; точка зору, думка; миcт. бачення5) поле зору; межа видимості6) гарний вид, прекрасне видовище; pl визначні пам'ятки8) велика кількість, маса, купа9) вiйcьк. приціл; прицільний пристрій; тoп. візир; відмітка; гipн. маркошейдерський знак10) cпeц. візуванняII [sait] a1) тex. оглядовий2) кoм. який оплачується по пред'явленніIII [sait] v1) побачити; виявити; спостерігати2) вiйcьк. наводити, прицілюватися; тoп. візувати3) вiйcьк. приводити до нормального бою -
4 view
1. n1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид2) поле зору, кругозір, круговид; видимістьto be in view — бути видимим; передбачатися
we came in view of the bridge — ми побачили міст; нас стало видно з мосту
to the view — у всіх на виду, відкрито
to pass from smb.'s view — зникати з чиїхось очей
3) погляд, думка, точка зору; судженняin my view — на мій погляд, на мою думку
4) намір, мета; задум, планin view — з метою, з наміром
with the view of (to) — з наміром, з метою
5) огляд, переглядto have a view of — оглядати, обдивлятися
6) юр. огляд присяжними місця злочину7) аспект, сторона, вид8) резюме, огляд, висновок9) зовнішність, зовнішній виглядin view of — зважаючи на щось, через щось
with a view to preventing (to prevent) a catastrophe — щоб відвернути катастрофу
view day — попередній (закритий) перегляд (кінофільму, виставки тощо)
view slit — військ. оглядова щілина (в танку тощо)
2. v1) оглядати, обдивлятися; дивитисяto view the body — юр. зробити огляд трупа
2) поет. бачити, побачити3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження4) дивитися (телевізор)* * *I [vjuː] n.1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)II [vjuː] v.1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах4) бачити; поет. побачити; зріти5) дивитися (телевізор, кінофільм) -
5 wink
1. n1) моргання, кліпання; підморгування2) мруження очей3) митьnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — не зімкнути очей
2. v1) моргати, кліпати2) миготіти, блимати, мерехтіти3) мружитисяwink at — підморгувати; переморгуватися; дивитися крізь пальці на щось
* * *I [wiçk] n1) морганняwithout a wink of the eyelid, — оком не зморгнув;, брівьми не повів
he gave me the wink that the lady was a friend of his — він дав мені зрозуміти, що ця пані - його приятелька
to tip /to give/ smb the wink — попередити кого-н.
3) митьforty winks — короткий ( післяобідній) сон
not a wink (of) — ні краплини, ні горошини (чого-н.)
II [wiçk] vnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — очей не зімкнути
1) моргати, мигати2) миготіти, мерехтіти ( про світло)3) підморгуватиto wink at smb — підморгувати кому-н.
4) закривати очі (на шо-н.), дивитися крізь пальці5) добігати кінця; згасати, марніти ( wink out)6) cпeц. сигналізувати світлом; to wink the other eye cл. недовірливо глянути або посміхнутися -
6 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
7 aspect
n2) аспект; бік, сторона; погляд, точка зору4) pl перспективи5) грам. вид6) ракурс* * *[`ʒspekt]n1) ( зовнішній) вигляд; вираз (очей, обличчя)2) аспект, сторона; точка зору3) сторона, фасад ( будинку), звернена на південь, північ, т. п.4) pl перспективи5) гpaм. вид6) cпeц. ракурс7) acтp. конфігурація ( планети) -
8 cast
In1) кидок2) кидання; метання3) відстань кидка4) певна кількість; вихід (продукції)5) покидьки, послідки; екскременти; блювотина6) театр. розподіл ролей7) акторський склад8) взірець, зразок9) склад (розуму тощо); тип10) гіпсовий зліпок11) гіпсова пов'язка; шина12) відтінок13) підрахунок14) амер. здогадка, припущення; прогноз15) погляд; вираз очей16) тех. литво; плавка17) місце для вудіння риби18) місце (в екіпажі)19) ризик, ставка, шансIIv (past і p.p. cast)1) кидати; метатиto cast a look (a glance, an eye) — кинути оком, зиркнути
3) виливати, лити (метал)4) ухвалювати вирок5) бракувати (коней тощо)6) заст. обмірковувати7) робити припущення; провіщати9) скинути, народити передчасно (про тварин)10) підраховувати; підсумовувати□ cast about — обмірковувати
□ cast away — а) відкидати; б) викидати
□ cast back — а) відкинути назад; б) спростувати (обвинувачення)
□ cast behind — випередити
□ cast off — а) покидати; б) скидати; в) відмовлятися
□ cast out — викинути, вигнати; примусити піти
□ cast up — а) викидати; б) підраховувати; в) підводити (очі, голову)
◊ to cast a vote — подавати голос (на виборах)
◊ to cast in one's teeth — дорікати, докоряти (комусь)
◊ to cast a slur — кидати тінь (на когось); порочити, ганьбити
◊ to cast beyond the moon — фантазувати
◊ to cast a spell upon smb. — зачарувати когось
* * *I n1) кидок; кидання, метання; закидання ( волосіні); відстань кидка; відстань, пройдена кинутим предметом2) метання ( у грі в кості); кількість викинутих очок3) шанс, ризик5) те, що відкидається, викидається або скидається ( шкіра змії); покидьки6) блювотна маса, блювотина; екскременти7) миcт.,; кiнo розподіл ролей; склад виконавців ( у даній виставі); акторський склад; список діючих осіб, виконавців8) зразок9) підрахунок; обчислення10) aмep. здогад, припущення; пророкування; прогноз12) погляд; вираз очей13) легка косоокість (тж. cast in the eye)14) відтінок16) мeд. гіпсова пов'язка; шина17) тex. лиття, виливок; форма для виливка; плавка ( кількість металу)18) cпeц. місце, придатне для вудіння рибиII v( cast)1) кидати, шпурляти; викидати, закидати; метати; (on, over) розкидати ( насіння); refl кидатися на коліна, до чиїх-небудь ніг2) скидати (тж. cast off)3) звільнити; прогнати; відпустити4) мop. (тж. cast off) віддавати ( швартови); відвалювати6) тex. відливати, литиto cast in cement — бyд. заливати цементом
7) юp. присуджувати до сплати збитків8) обмірковувати, міркувати; робити припущення; пророкуватиto cast its coat — линяти ( про тварин); скидати ( листя)
10) викинути, народити передчасно ( про тварин)12) кидати, відкидати (світло, тінь); to cast light upon smth, проливати світло на що-небудь13) миcт.,; кiнo розподіляти ( ролі); давати роль14) розташовувати ( певним чином), розподіляти ( відповідно до чого-небудь)15) підраховувати, підводити (підсумок; тж. cast up)17) to cast about for smth шукати, вишукувати що-небудь -
9 enshroud
-
10 eye
1. n1) окоblue (brown, large, near-sighted) eyes — блакитні (карі, великі, короткозорі) очі
eye specialist — окуліст, офтальмолог
2) здеб. pl поглядto set (to lay, to clap) eyes on smth. — побачити (помітити) щось
3) перен. погляди, думка; судженняin the eyes of smb. — на чиюсь думку
4) вічко; оглядове віконце5) вушко (голки)6) петелька7) кільце8) ніздря (у твердому сирі)9) розм. сищик, детектив10) розм. екран телевізора11) мор. рим12) гірн. устя шахтиthat's all my eye — розм. усе це брехня
eye for eye — бібл. око за око
the eye of day (of heaven) — поет. денне світило, сонце
to marry smb. with an eye to her fortune — одружитися з розрахунку
to have an eye for smth. — бути знавцем чогось; розумітися на чомусь
with open eyes — свідомо; розуміючи усе
to keep one's (both) eyes open (wide open, peeled, skinned) — не ловити гав, пильнувати
to give an eye to smb., smth. — звертати увагу на когось, на щось; приділяти увагу комусь, чомусь; стежити за кимсь, чимсь
to keep an eye on smb., smth. — стежити за кимсь, чимсь
to see eye to eye — бібл. а) побачити наочно; б) цілком погоджуватися, мати однакові погляди
mind your eye! — увага!, стережися!
eyes right (left, front)! — військ. рівняння направо (наліво, прямо)!
in a pig's eye — амер., розм. ніколи, ні в якому разі
2. v1) дивитися; оглядати; розглядатиto eye smb. with suspicion — дивитися на когось з підозрою
to eye smb. with curiosity — розглядати когось з цікавістю
2) стежити; тримати під наглядом; не спускати з очей3) бачити4) мати на увазі5) здаватися, уявлятися* * *I [ai] n1) око; частіше pl погляд; погляди, думка, переконання; судження2) смак ( до чого-небудь); розуміння ( чого-небудь)to have an eye for smth — бути знавцем /любителем/ чого-небудь, цінувати що-небудь, розумітися на чому-небудь
3) увага до чого-небудь, догляд ( за дитиною); нагляд ( за багажем); (to) план, задум4) окомір5) центр; осередок (освіти, науки)6) вічко ( для спостереження); оглядове віконце7) тex. вушко ( голки)8) петелька ( для гачка); колечко ( до якого що-небудь причіпляється)9) ніздря, вічко ( у сирі)10) cл. сищик, детектив11) cл. екран телевізора12) тex. вушко; вічко; коуш13) мop. рим14) гipн. устя шахти15) c-г., бoт. вічко16) = bull's-eyeII [ai] v1) розглядати; дивитися2) тримати під наглядом, стежити ( за ким-небудь), не зводити очей ( з кого-небудь)3) робити вічка, петельки, вушка -
11 eye-lesion
-
12 line
1. n1) лініяline of force — фіз. силова лінія
line of bomb release — військ. лінія бомбометання
2) риска, штрих3) особливість, риса4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межаto draw the line — провести межу; покласти край (чомусь — at)
just on the line — на межі (між чимсь), якраз посередині
5) борозна; зморшка, складка6) pl обриси, контур7) ряд, лінія, стрій8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)hold the line! — не вішайте трубку!, не роз'єднуйте!
9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід10) зал. колія11) (the L.) екваторunder the L. — на екваторі
12) напрям; курс; шлях13) поведінка; спосіб діїto take a strong line — триматися твердої лінії; діяти енергійно
14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересівline of business — театр. акторське амплуа
15) походження, родовід, генеалогія, сім'я16) шнур; вірьовка; мор. лінь17) волосінь (для вудки)18) провід19) лінія долоні20) ряд; амер., тж черга, хвіст21) рядок22) pl театр. роль23) pl вірші24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей27) pl доля28) телеб. рядок (зображення)in line — в одну лінію; у відповідності, у згоді
to come into line with — погодитися з (кимсь); співробітничати з (кимсь)
to get a line on smth. — амер. одержати інформацію про щось
to toe the line — спорт. стати на стартову лінію; суворо дотримуватися правил
as straight as a line, right as a line — чесний, прямий, відвертий
2. v1) проводити лінії; лініювати3) стояти, простягатися уздовж (чогось)4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)6) амер. вудити7) класти на підкладку, підбивати8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати9) тех. обкладати, облицьовувати10) тех. прокладати11) мет. футерувати12) наповнювати, набиватиto line one's pockets (purse) — нажитися, розбагатіти
line off — розділяти (розмежовувати) лініями; с.г. пересаджувати
line through — закреслювати, викреслювати
line up — шикувати (ся) в лінію; ставати в чергу; приєднуватися (до когось — with); об'єднуватися (з кимсь — with); об'єднати зусилля (проти когось — against)
* * *I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
13 liner
n1) лайнер; пасажирський пароплав (літак), що здійснює регулярні рейси2) журналіст, що одержує відрядкову оплату (в газетах)3) розм. картина, повішена на рівні очей (на виставці тощо)4) тех. втулка, гільза, вкладиш5) гірн. обсадна труба6) тех. прокладка, підкладка; обшивка7) військ. внутрішня труба гармати8) підшоломник* * *I n1) лайнер (судно, літак)2) журналіст, який отримує порядкову оплату ( у газетах)3) картина, повішена на рівні очей глядача ( на виставці)II n1) підкладка, підкладкова тканина2) тex. вкладиш; втулка, гільза; прокладка; підкладка; облицювання3) гipн. обсадна труба4) вiйcьк. підшоломникIII = eyeliner IV nанотація до грамплатівки або диска; конверт або листок з такою анотацією -
14 retired
adj1) відставний; у відставці; який пішов на пенсію; який залишив роботу2) відлюдний; прихований (від очей)3) скритний, потайливий* * *a1) який відійшов від справ; відставний; у відставці; який пішов на пенсію; який стосується, відноситься до відставників, пенсіонерів2) відокремлений; прихований ( від очей)3) відлюдний, потайливий -
15 two-eyed
-
16 unsunned
adj1) не освітлений (не зігрітий) сонцем2) незагорілий, незасмаглий (на сонці)3) не виставлений на сонце; прихований від сонця4) перен. прихований від очей; невідомий* * *[ˌen'send]a1) не освітлений або не зігрітий сонцем; незагорілий, незасмаглий ( на сонці)2) не виставлений на сонці; прихований від сонця; прихований від очей, невідомий -
17 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
18 выпускать
выпустить випускати, випустити, пускати, пустити (мног. - повипускати). [Бранців з темниці повипускали. Пущено стрілу. Меча не пускає з лицарських він рук (Грінч.). Де-ж-таки видано, щоб землю з рук пускати! (Грінч.)]; (отстать от чего) пуститися чого. [Як припала до кухля, то поки всього не випила,- не пустилася (Мирн.)]. Выпускать из рук друг друга - пускатися. Не выпуская из виду - не пускаючи з очей, назирцем, назирці, наглядом, позирці. Выпустить из виду - спустити з очей, з уваги. Выпустить тепло - вистудити (хату). Выпустить в свет - випустити в світ, появити. Выпускаемый - появлюваний, пусканий (що випускається).* * *несов.; сов. - в`ыпуститьвипуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти -
19 казать
1) (что кому) являти, явити. [А всі решта, кілька тисяч, носа не являють (Рудан.)]. -зать весёлый вид - удавати веселого. И виду не -зать - і знаку не подавати. Не -зать глаз - очей не навертати, очей не показувати. -жет себя (барином) - удає з себе (пана);2) (давать видеть) показувати, показати що. -жи паспорт - покажи (показуй) пашпорт;3) (являть) появляти;4) (приказывать) казати, сказати. [Вам казано: любіть братів (Олесь)]. Казанный - явлений; показаний; казаний.* * *пока́зуватине \казать глаз (но́су, носа) — не пока́зувати оче́й (но́са), не пока́зуватися на о́чі
-
20 кожа
1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.* * *1) шкі́ра; ( шкура) шку́раиз ко́жи [вон] лезть — перен. із шку́ри лізти (вила́зити, рва́тися, вибива́тися, пну́тися)
2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка
См. также в других словарях:
Очей не сводить — (иноск.) постоянно глядѣть, не наглядѣться на кого либо. Ср. Онъ отъ меня на шагъ не отлучался, Съ меня очей, бывало, не сводилъ: Женился онъ: и все пошло не такъ! А. С. Пушкинъ. Русалка. 3. Княгиня … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
очей не сводить — (иноск.) постоянно глядеть, не наглядеться на кого либо Ср. Он от меня на шаг не отлучался, С меня очей, бывало, не сводил: Женился он: и все пошло не так! А.С. Пушкин. Русалка. 3. Княгиня … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
С очей на очи — С очей на очи. Профессор В. И. Веретенников в своем исследовании «История тайной канцелярии Петровского времени» (Харьков, 1910) выражение «с очей на очи», относящееся к допросу и свойственное приказно деловой речи XVI XVII века, истолковал в… … История слов
Ловить взор очей — Ловить взоръ очей (иноск.) стараться быть замѣченнымъ. Ср. Къ ней дамы подвигались ближе, Старушки улыбались ей; Мужчины кланялися ниже, Ловили взоръ ея очей ... А. С. Пушкинъ. Евг. Онѣгинъ. 8, 15 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
свет очей — любимец, бесценный, ненаглядный, любезный, желанный, драгой, дорогой сердцу, милый сердцу, родной, любезный сердцу, дорогой, любимый, милый Словарь русских синонимов. свет очей сущ., кол во синонимов: 14 • бесценный (27) … Словарь синонимов
Сокрыться от очей — чьих, кого. Устар. Книжн. Удалиться от кого либо, исчезнуть, оставляя кого либо. Сокройся от очей моих, противный свет! (Сумароков. Хорев). Беги, сокройся от очей, Цитера, слабая царица! Где ты, где ты, гроза царей, Свободы гордая певица? (Пушкин … Фразеологический словарь русского литературного языка
ловить взор очей — (иноск.) стараться быть замеченным Ср. К ней дамы подвигались ближе, Старушки улыбались ей; Мужчины кланялися ниже, Ловили взор ее очей... A. C. Пушкин. Евг. Онегин. 8, 15 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Свет очей (моих) — СВЕТ 1, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Что у ветютня: ни очей, ни речей. — Что у ветютня: ни очей, ни речей. См. ЖИВОТНОЕ ТВАРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Как витютень, ни очей, ни речей. — Как витютень (дикий голубь), ни очей, ни речей. См. ПРИЛИЧИЕ ВЕЖЕСТВО ОБЫЧАЙ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Брань очей не выест. — Брань не дым глаза не ест. Брань очей не выест. См. ССОРА БРАНЬ ДРАКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа